WTF?
     
Президент Петро Порошенко в Броварах. Форум: “Рада Регіонального Розвитку”

Від Редакції, що може не поділяти точок зору автора.
Бо Автор статті - відомий прихильник Порошенка і не приховує цього.
З іншого боку Редакція зобов’язується опублікувати такі самі опуси про приїзд в Бровари Тимошенко, Гриценко, Зеленського, Кошулинського, Садового авторства їхніх прихильників.

25-02-2019. Порошенко в Броварах.

Ще зранку понеділка було зрозуміло, що щось планується. Біля міськради активно фарбували букву “Б” в слові “Бровари”, а по всій вулиці Гагаріна прибирали сміття. Однак про приїзд Президента найперше дізналися Требухівці і мешканці Торгмашу — бо всі вихідні в авральному порядку латали дірки на Броварській окружній на ділянці від відгалуження на Бориспіль до повороту на Москаленка (цікаво, правда, чи полатали дірки в зворотному напрямку, бо Порошенко поїхав на Київ іншою дорогою).

Зрозуміло, міська влада (і обласна теж) хоче показати, як вправно вони керують, але це підводить нас до розуміння, що джерелом влади в Броварах та районі не бачать броварчан чи требухівців.

Про проведення форуму, де буде виступати Президент, вже за пару днів розказували всі працівники Терміналу, від продавщиць до прибиральників. А в день проведення форму закрили значну частину стоянки і перевели більшість світлофорів в районі у “блимаючий жовтий”. Від цього виграли, як мінімум, представники нацгвардії. Хлопці у формі і у світловідбиваючих жилетах залюбки переводили через перехрестя дівчат, що вдавали, що побоюються перетинати нерегульоване перехрестя. Захопленню одних і щирих посмішок у інших не було меж.

Форум, що мав назву “Рада Регіонального Розвитку” зайняв все приміщення концертхолу Терміналу. Було не менше 1000 людей. В центрі розташовувався Президент і співдоповідачі, потім в формі каре у вісім рядів депутати міськ, обл. і райрад, мери міст і територіальних общин, духовенство (УПЦ звісно), активісти, бізнесмени, працівники апаратів і управлінь, журналісти, спортсмени, діячі культури і т.д. Не можна сказати, що це було примусово чи по рознарядці. Дійсно, всім було цікаво, за місця навпроти Президента йшла неявна боротьба, а одну жіночку ледь не довели до сліз, коли виявилося, що її немає в списках і її не пустять подивитися на Порошенка.

Але то все велике село. Поки чекали на голову держави, поруч жіночки з Баришівки на кріслах, на яких був плакатик “Актив Київськї області”, вже зідзвонились із місцевими і точно знали, що Президент 8 хвилин тому вже вирушив з Баришівки, значить через 5 хвилин буде тут. Десь так і вийшло.

Президент ввійшло в залу і всі присутні встали. Було виконання гімну і було “Слава Україні” і була відповідь “Героям слава”.

Президент довго не запрягав: відразу почав про Історичний злам. Я бува подумав, що він про вибори, але, мушу визнати, думки Порошенка були глобальніше за мої. Він говорив про зміни в Конституцію, про вступ в НАТО та ЄС. Згоден, це дійсно глобальні речі, особливо якщо вони вдадуться.

Порошенко говорив про Російську агресію, про окупацію Донбасу, про анексію Криму, про економічну блокаду Росією з 2012 року. Голос Президента різкий і переконливий, акценти правильні і вчасні, але я пам'ятаю його на сцені у 2014 році і тепер видно, як він посивів і постарів. В деякі моменти, коли під час промови він вдаряв кулаками по столу - він мені нагадував Черчіля (такий собі англійський бульдог), який казав, що окрім поту, важкої праці і крові, більше нічого не може пообіцяти.

Однак Президент мав більш позитивний настрій. Найважче позаду, 12 кварталів росту економіки,  навіть блокування урядового кварталу євробляхерами вдалось монетизувати аж у 13 мільярдів гривень, які буде виплачено через пенсійний фонд найбільш незахищеним  із мінімальною пенсією.

Однак лейтмотивом була Децентралізація. За останні 4 роки всі вже змогли вивчити це слово і зрозуміти, що це значить. Мені його важливість якось пояснив один із броварських мерів: “..розумієш, от піду я в опозицію до президента, і відразу мені прикрутять бюджетний краник. Не буде субвенцій і мені не вистачить бюджету міста, навіть на зарплати лікарям та вчителям. І хоч який я буду правильний, якщо я не буду співати у одну дудку із владою, мені каюк..”. А тепер, Президент питає міністра ЖКХ, який був бюджет Броварів — 300 мільйонів, а тепер — мер Сапожко гордо відказує — один мільярд триста двадцять вісім мільйонів. Ріст у чотири рази (це навіть більше ніж ріст курсу долара, і вже точно більше за чотирирічну інфляцію у 60%). Правда жіночки поруч тихенько додали: „... і де ті мільярди ...”

Підсумовуючи здобутки децентралізації, Президент промовив: “Більшість проблем тепер можуть вирішуватися на місцях” - пильно дивлячись при цьому на мера Броварів Сапожка. Це раніше міські бюджети були “каси із виплати зарплат бюджетникам” - все ще пильно дивлячись на мера - Ще як починали розмову про децетралізацію, зубри від регіональної політики переконували, що ніхто не захоче добровільно злізти із бюджетної голки — це вже слова чи то мін. ЖКХ, чи голова обл. адміністрації  - Час пішов, майбутнє лише за об'єднаннями громад, це наше майбутнє — але Президент не відпускає далеко — а хто буде займатися питанням оборони в районі, глобальні питання взаємодії, захисту, ліквідації? — у громад немає ні повноважень, ні обов'язків (ні бажання, мабуть) — поки зарано відмовлятись від райадміністрацій і райдепутатів. Треба ще правити Конституцію — закінчує Порошенко -  однак на фоні збільшення бюджетів у чотири рази - це нікого з присутніх не зачіпає.

 

Додаткові бюджетні надходження Порошенко розподіляє так: Житло для контрактників, Зброя, і Сільська медицина. Крім того акцентуємо увагу на садочках і школах. А ще інклюзивна освіта. Каже, що сам не знав цього слова ще пару років тому. Поки його не надихнула дружина із своїм фондом.

Будемо відверті. Інклюзивна освіта — це супер. Я от пам'ятаю, як в нашій броварській шостій школі хлопчика із особливими потребами вигнали з класу підписами батьків інших учнів, бо він своїм виглядом  портить настрій іншим. І директор школи теж підтримала таких батьків. Середньовічна дикість. Це добре, що хоч під тиском влади, щось міняється в цьому плані.

Президент сказав, що такі діти стають щасливими. Що це не питання грошей, ресурсів, законодавства — це питання зміни мислення людей. І я з ним згоден.

Однак у нас Війна. І не менше 5% ВВП ми мусимо віддавати на Армію. Можна і більше, тоді не буде росту. Цікаво, що у катастрофі 1918 року, він не звинувачує народ, він звинувачує політиків. Лише політична слабкість, роздробленість, недалекоглядність призвела до краху не лише державності, але й вилилась у багатомільйонні людські жертви. Цікавим боком тут було згадано Томос. Виявляється у тому самому році Польща і Україна звернулися до Константинополя по Томос. Однак Польща його отримала у 1924 році. А Україна — ні. Ясно чому. Бо тоді такої держави вже не було.

Говорить про Великі Цілі. Про Єдність. Говорить без папірця. Правда, там стоять суфльори, але я спеціально підходив, дивився — вони не включені.

Говорить про 70 мільйонів урожаю зернових. Дійсно найкращий результат за всі часи спостереження. Говорить про ІТ-хаби. В Києві місця вже немає, а от в області... На цих словах наш депутат Різаненко почав активно кивати головою — мабуть щось знає чи планує.

Говорить про 4G – зв'язок і туризм. Цікаво, що свого часу Порошенко навіть був присутній на конкурсі по розподілу частот на 4G – тоді йому закидали чи то не лобіювання інтересів якогось з операторів. А зі слів Президента випливає, що це ледь не його заслуга — прискорення вводу мобільних даних нового покоління. Може й так.

Відкриває Другий Фронт (ну чим не Черчіль:) - Той теж до останнього тягнув із другим фронтом). Це фронт боротьби із бідністю. Мовляв, ріст економіки вже дозволяє. І ці 2040 грн. доплат (конкуренти вже охрестили Пєтіною тисячою, хоча їх дві) — перша ластівка. Тепер буде щорічна індексація, зафіксована, до речі, в законі ще з 2017 року.  Будуть доплати за багатодітність. Багатодітністю вважається вже третя дитина.

А Президент розказував далі, що Історичний шанс не повинен бути змарнованим. Я згоден.
Але слухачі форуму не особливо реагували на пасажі Глави держави. Правда і не заважали, тихенько сиділи, іноді плескали в долоні, коли того вимагав момент. Дехто навіть занотовував виступи у видані блокноти. Але всі точно відреагували на фразу Президента, що політиків в країні багато, а лідерів мало. Правда далі мова пішла про молодь, але було зрозуміло, що він має на увазі.

Але агітації на форумі не було. Майже. Це було задумано, як популяризація Децентралізації, опис її вигод і здобутків. І так і виглядало. Здебільшого. Правда міністр ЖКХ хотів щось згадати про вибори, але його відразу зупинили. Бо це не мав бути звіт чи передвиборча агітація, а погляд в майбутнє. Суб’єктивно – майже вийшло.

Були виступи міністра ЖКХ Зубка і голови облдержадміністрації Терещука. І як відразу видно впевненого в собі досвідченого Терещука, що підготував мультфільм про децентралізацію і міністра Зубка, у якого навіть слайди в презентації не переключались. Я не знаю, які вони спеціалісти, які фахівці насправді, але контраст був разючий. Політика, одне слово.

Мушу відзначити виступ мера Білої Церкви. Каже, що зміг ліквідувати черги в дитячі садочки, що збудував 5 нових амбулаторій, звів спортмайданчики, навів лад в парках і алеях, відкрив центр для людей похилого віку і безхатченків. Впорядкував якісь райони, довів до ладу якісь бульвари, якісь пішохідні мости чи то збудував, чи відреставрував — слайдів було багато, але часу йому не вистачило. Я от подумав, а Бровари на презентації так само будуть виглядати? Нова поліклініка, новий маршрут №9, реконструкція Парку, надпис „Я-сердечко-Бровари”, ремонт мосту на Торгмаш і хмарочоси на Чорновола? Чи дійсно так в Білій Церкві стало краще? А раптом точно краще? А ми пасемо задніх.

На цій веселій ноті все закінчилось. Були групові фото із Главою Держави, трохи постояли в черзі в гардероб, і коли, нарешті, вийшли на вулицю, побачили кортеж Президента, що прямував до парку, де мав бути його виступ перед броварчанами після розігріву від КозакСістемс. Закінчилось там все феєрверками.

Відчуття після зустрічі?
Ну, як мінімум, Порошенко має план. Він знає куди вести Країну, як вести і чим годувати в дорозі. Це будуть ще 5 років зростання, війни, реформ, модернізації і змін мислення – як він обіцяє?

Хто зна. Може і навпаки. Залежить від нас. Зрештою.